Академія святого Луки
| Академія святого Луки | |
|---|---|
| італ. Accademia nazionale di San Luca | |
 | |
| На честь | Євангеліст Лука |
| Тип | академія зібрання творів мистецтваd Гільдія Святого Луки творче об'єднанняd національна академія наукd архів[1][2] художня галерея[3][4] Музей сучасного мистецтва[d][3][5][6] private museumd[4] |
| Засновано | 1577 |
| Країна |  Італія[1][7] |
| 41°54′06″ пн. ш. 12°29′01″ сх. д. / 41.90166° пн. ш. 12.483586° сх. д. | |
| Офіційні мови | італійська |
| Штат працівників | ▲4 осіб (2021)[8] |
| Дочірня(і) організація(ї) | Biblioteca dell'Accademia nazionale di San Lucad[9] |
| Вебсайт: accademiasanluca.it | |
 | |
 Академія святого Луки у Вікісховищі | |
Академія святого Луки (італ. Accademia di San Luca) — об'єднання художників, створене в Римі з ініціативи папи римського Григорія XIII і відкрите в 1593 рік відомим художником Федеріко Цуккарі і за підтримки кардинала Федеріко Борромео. Продовжувало традиції середньовічних гільдій Святого Луки.
|
У темах
|
|
Бароко |
Періодизація
|
Академія отримала свою назву на ім'я святого євангеліста Луки, що згідно з переказами намалював картину, котра зображала Богородицю з немовлям, і вважався святим покровителем художників. Першим президентом нового суспільства став також Ф.Цуккаро. Займаючи цю посаду, він розробив правила викладання мистецтв, реформувавши цю область педагогіки. Крім Ф.Цуккаро, в число засновників Академії св. Луки входив також і Джироламо Муціано.
Римська Академія святого Луки організовувалася за зразком першої художньої Академії в Італії — створеної у Флоренції в 1563 році великим герцогом Козімо I Медічі Accademia del Disegno, і використовувала подібну флорентійської навчальну програму. У 1607 році Цуккаро випускає твір «Думки про живопис, скульптури та архітектури» («Idea de'pittori scultori ed architetti»), що стало художньо-теоретичною основою для викладання мистецтв.
У зв'язку з чудово поставленими навчальним процесом і організацією виставок, Академія св. Луки стала шанованим зразком для сучасних художніх академій. У 1635 році, під патронажем папи Урбана VIII, вона була остаточно затверджена у своїх правах і статусі. Її членами були більшість відомих італійських і багато закордонних художники.
Протягом XVII століття Академія святого Луки домоглася посилення свого впливу на розвиток художнього життя в Італії, а також підвищення авторитету своїх членів. Між рядовими живописцями подібне до Андреа Саккі і «академіками» (як, наприклад, П'єтро да Кортона) траплялися сварки і чвари.
У 1872 році Accademia di San Luca була перетворена в Королівську академію, а в 1948 — у Національну академію св. Луки (Accademia Nazionale di San Luca). Розташована вона нині в Римі на площі Академії ді Сан-Лука ( Piazza dell'Accademia di San Luca), в палаццо Карпенья (Palazzo Carpegna), побудованому в XVI столітті.
Академії Святого Луки належить картинна галерея з полотнами і скульптурами в дусі класицизму і академізму, серед них близько 500 портретів. Тут же — чудове зібрання творів графіки та малюнків.
- ↑ а б https://www.archivesportaleurope.net/directory/-/dir/ai/code/IT-RM1710
- ↑ SIUSA
- ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- ↑ dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
- ↑ Anagrafe delle biblioteche italiane — 1990.
- ↑ Лильо О. Штрихи до біографій представників сакрального і світського живопису Львова останньої третини XVIII ст. [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] — С. 204.
- Melchiorre Missirini. Memorie per servire alla storia della Romana Accademia di S. Luca fino alla morte di Antonio Canova. — Roma, 1823.
- Carlo Pietrangeli (Hrsg.). L'Accademia Nazionale di San Luca. — Roma, 1974.